Миру – бути,
природі – буяти,
дітям – щасливими зростати!
Упродовж тисячоліть людство використовує природні ресурси. Проте, на жаль, з кожним роком цей процес відбувається особливо бурхливо та нераціонально. Революційні події, військові дії, інтенсифікації промисловості й розвиток побутового споживання збільшили навантаження на природні ландшафти, цим самим підсилюючи процес деградації. Через людську діяльність навколишнє середовище значно втратило свою «природність». Однак ми не маємо права руйнувати те, що створювалось не нами. Адже природа – це багатоповерхневий механізм, у якому все взаємопов’язне і вражаюче досконале. Навіть найменше втручання у світ живої та неживої природи призводить до її розбалансування. Над цим розмірковували п’ятикласники Кременецької гімназії №3 разом зі своїми наставниками.
З нагоди Всесвітнього дня Землі екоосвітяни Кременецького ботанічного саду спільно з дітьми висівали насіння однорічних квітів з метою подальшого висаджування їх на пришкільних клумбах.
«А ти сій квіти навіть коли завтра кінець світу…»
