Фауна

Збережи мене, я тут живу...

Жива природа – це дивовижний, багатогранний світ. Особливе місце в ньому відведено тваринам. Вони становлять лише 2 відсотки від усього живого на Землі. Але, незважаючи на це, їхня роль у природі величезна. Тваринний світ Кременецького ботанічного саду – різноманітний, є одним з компонентів навколишнього середовища, національним багатством.

Фауна хребетних регіону вивчалась у складі вивчення фауни хребетних західних областей України (Страутман, 1963, Татаринов, 1956, 1975). Більшість відомостей про фауну хребетних регіону узагальнена в монографічному зведенні Татаринова (1975). Цінні відомості про сучасну фауну кажанів безпосередньо району Кременецького ботанічного саду можна знайти у роботі Тищенка (2003). Узагальнюючи власні та літературні дані, складено список хребетних, який налічує 86 видів. З них ссавців – 29, птахів – 46, плазунів – 4, земноводних – 7.
Із безхребетних на території Саду зареєстровано 79 видів, у т. ч. молюски – 5, комахи – 67, павукоподібні – 4, ракоподібні – 3.

Характеристика основних фауністичних комплексів.

Фауністичні комплекси на проектованій території належать до зони широколистяних лісів Правобережного Лісостепу. Аналіз фауни ботанічного саду дозволяє виділити тільки лісовий та синантропний фауністичні комплекси. Дуже незначні площі, що займають окремі біотопи, пов’язані з людською діяльністю, їх надзвичайна різноманітність та мозаїчність не дозволяють виокремити з них інші фауністичні комплекси. Тому елементи фауни людських осель, садів, сінокосів, випасів, орних земель та інших агроценозів, а також Старого парку включено в склад синантропного комплексу.
Водно-болотний фауністичний комплекс практично відсутній – на території немає значних водойм.

Представниками лісового комплексу є:

із амфібій – ропуха сіра (Bufo bufo), жаба трав'яна (Rana temporaria);
із плазунів - веретільниця ламка (Anguis fragilis), вуж (Natrix natrix);
із птахів – припутень (Columba palumbus), яструб великий (Accipiter gentilis), яструб малий (Accipiter nisus), канюк (Buteo buteo), сова сіра (Strix aluco), зозуля (Cuculus canorus), великий строкатий дятел (Dendrocopus major), дрізд чорний (Turdus merula), мухоловка білошия (Ficedula albicollis), мухоловка мала (Muscicapa parva), синиця велика (Parus major);
із ссавців – полівка руда (Clethrionomys glareolus), миша лісова (Sylvaemus sylvaticus), вовчок сірий (Glis glis), вовчок горішниковий (Muscardinus avellanarius), білка (Sciurus vulgaris), кріт (Talpa europaea), бурозубка звичайна (Sorex araneus), бурозубка мала (Sorex minutus), вечipниця руда (Nyctalus noctula), нетопир лісовий (Pipistrellus nathusii), шиpоковух (Barbastella barbastellus), тхір лісовий (Mustela putorius), ласка (Mustela nivalis), куниця лісова (Martes martes), борсук (Meles meles), лисиця (Vulpes vulpes).

Види, які перебувають під загрозою зникнення

На проектованій території зареєстровано 3 види хребетних, занесені до Червоної книги України (1994): мідянка (Coronella austriaca), борсук (Meles meles), шиpоковух (Barbastella barbastellus), а також 1 вид, занесений до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі: вовчок горішниковий (Muscardinus avallanarius).

Мідянка Coronella austriaca. Рідкісний вид, що трапляється поодинокими особинами на узліссях. Чисельність низька. Занесений до Червоної книги України (1994).

Борсук Meles meles. Рідкісний лісовий вид, який зустрічається переважно в широколистяних або мішаних лісах. Зараз поселення на території Саду відсутні, але регулярно відвідує територію (ліс) у пошуках поживи. Чисельність помірна. Занесений до Червоної книги України (1994).

Шиpоковух Barbastella barbastellus. Рідкісний вид, виявлений 2000 р. (Тищенко, 2003) в околицях ботанічного саду (урочище “Дівочі скелі”). Чисельність низька. Занесений до Червоної книги України (1994).

Вовчок горішниковий Muscardinus avallanarius. Рідкісний вид. Трапляється поодинокими особинами в ділянках широколистяних лісів, з густим підліском, Гнізда влаштовує в дуплах та серед густих сплетінь гілок у чагарниках. Чисельність незначна. Занесений до Європейського Червоного списку (1991).

Серед переліку безхребетних – 6 червонокнижних видів: вусач мускусний, стрілка, махаон, жук-олень, подалірій, ксилокопа звичайна, бражник мертва голова. Для них необхідні умови для збереження, серед яких – наявність старих дерев верби у лісопаркових насадженнях, підтримання в належному стані водойм та лучно-степових ділянок.

Серед переліку комах на території Саду виявлено 67 видів, які належать до 10 рядів:

Ряд Жуки – Coleoptera, Ряд Рівнокрилі – Homoptera, Ряд Двокрилі – Diptera, Ряд Бабки – Odonata, Ряд Клопи – Hemiptera, Ряд Сітчастокрилі — Neuroptera, Ряд Прямокрилі – Orthoptera, Ряд Перетинчастокрилі – Hymenoptera, Ряд Тарганові – Blattoidea Blatella germanica, Ряд Лускокрилі – Lepidopterea.