Флора
Більшість території ботанічного саду зайнята ще не трансформованими лісовими масивами, зустрічаються ділянки лучної, псамофітної та петрофітної рослинності.
Верхній ярус займає дуб (Quercus robur L.), другий – граб (Carpinus betulus L.), а третій – утворений негустим підліском висотою до 6 м.
Підлісок утворений грабом, бруслиною (Euonymus verrucosa L. менше E. europaea L.) та кленом (Acer platanoides L.)
Під густими кронами дерев домінують головним чином сциофіти - зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.), копитняк (Asarum europaeum L.), яглиця (Aegopodium podagraria L.) – 5-25%, безщитник жіночий (Anthyrium filix-femina (L.) Roth.), щитовник (Dryopteris filix-mass (L.) Schott.), шавлія залозиста (Salvia glutinosa L.).
Саме в таких ценозах зростає найбільша кількість рідкісних рослин. Тут часто трапляються такі червонокнижні види як коручка темно-червона (Epipactis artrorubens Hoffm ex Bernb.), к. пурпурова (Epipactis purpurata Swith.), гніздівка (Neottia nidus-avis L.), зрідка - лілія лісова (Lilium martagon L.), булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce.), бруслина карликова (Euonimus nana Bieb.), а також регіонально рідкісні види: вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum L.), кадило (Melittis sarmatica Klok.), актея (Actaea spicata L.), плющ (Hedera helix L.), грушанка (Pyrola rotundifolia L.).
На більш освітлених місцях, узліссях, на лісових полянах та галявинах домінують самосил гайовий (Teucrium chamaedrys L.), перестріч гайовий (Melampirum nemorosum L.).
Велика кількість ранньоквітучих рослин приваблює численних відпочивальників навесні. Тут масово зростають анемона дібровна (Anemona nemorosa L.), а. жовтецева (A. ranunculoides L.), печіночниця (Hepatica nobilis Mill.), зірочки (Gagea lutea (L.) Ker.-Gawl.), рівноплідник (Isopyrum thalictroides L.), ряст (Corydalis solida (L.) Clairv.) та C. cava (L.) Schweigg. et Koerte.), медунка (Pulmonaria obscura Dumort.), пшінка (Ficaria verna Huds.), адокса (Adoxa moschatellina L. ), а також червонокнижний вид – підсніжник (Galanthus nivalis L.).
Трав’янистий покрив дуже розріджений. Найбільше тут зустрічається грястиця (Dactylis glomerata L.), суниці (Fragaria vesca L.), перлівка (Melica nutans L.). Кількість рідкісних видів тут значно менша, ніж у попередніх формаціях і трапляються ці види у дуже малій кількості. Серед червонокнижних представників відмічені коручка пурпурова та гніздівка, регіонально рідкісних – плющ (Hedera helix L.). На ділянках з розрідженим деревостаном (зімкненість крон 0,6) зростають рідкісні для області: первоцвіт (Primula veris L.), осока низька (Carex humilis Leys.), заяча конюшина Шиверека (Anthyllis schiwereckii (DC) Blocki.), конвалія (Convallaria majalis L.).
Зовсім мало на території березових лісів. Вони займають площу 13,5 га і зустрічаються невеликими ділянками. Лісоутворююча порода тут береза повисла. Видова насиченість асоціацій у межах від 14 до 36 видів. З видів занесених до Червоної книги України, поодиноко зустрічаються коручка пурпурова та гніздівка. У більшій кількості, ніж у сосново-березових лісах, тут зростають регіонально-рідкісні рослини і їх видовий склад аналогічний.
Хвойними лісами штучного походження покрито 5,4 га площі саду, що утворені однією породою – модриною європейською (Larix decidua Mill.). Видова насиченість цих лісів невелика – 12 видів. Загальний трав’яний покрив становить 35-40%. Тут зустрічаються цирцея (Circea lutetiana L.), кадило (Melittis sarmatica Klok.), переліска (Mercurialis perrenis L.) та ін.
Найменші площі займають ясеново-грабові ліси. Це, в основному молоді насадження ясена звичайного, та граба з домішкою клена (A. pseudoplatanus L.). Участь останнього у ценозі не більше 10%. Серед такого деревостану інколи трапляються поодинокі липи (Tillia cordata Mill.) та берези, але їх доля незначна (менше 10%). Формації такого типу займають площу близько 2 га. Видова насиченість рослинних угруповань у межах 10-19 видів. У трав’янистому покриві домінують зеленчук жовтий, копитняк, зрідка конвалія.
Луки зустрічаються невеликими ділянками. Більша частина лучних територій оточена, зазвичай, дубово-грабовими насадженнями. Близькість розташування лісових масивів сприяє появі тут таких неморальних видів як самосилу гайового, перестрічу, перлівки пониклої. Видова насиченість лучних ценозів більше 40 видів. Серед лучного різнотрав’я немало зростає чебрецю (Thymus serpillum L., T. marschallianus Willd.), материнки (Origanum vulgare L.), зрідка трапляються дзвоники сибірські(Campanula sibirica L.), різні види осок (Carex sp.), дзвінець (Rhinanthus minor L.), королиця (Leucanthemum vulgare Lam.), гвоздика-трав’янка (Diantus deltoides L.) та інші види, які барвистим килимом вкривають площу.
Крім лісової та лучної рослинності зустрічаються невеликі за площею ділянки петрофітно-псамофітної рослинності (виступи скель, лучно-степові ділянки та піщані пагорби). Рослинний покрив розріджений – 50-60%, сформований очитками: відхилений Sedum rupestre L., їдкий S. acre L., та несправжній S. spurium M.Bieb., бурачком Гмеліна Alyssum montanum subsp. gmelinii (Jord.) Hegi & Em. Schmid, мінуарцією побільшеною Minuartia aucta Klokov, веснівкою весняною Erophila verna (L.) DC., молочаєм Сегієрівим Euphorbia seguieriana Neck., кострицею бліднуватою Festuca pallens Host. та ін. Частка цих видів від<5 до 25%. З огляду на посушливі умови висота цих рослин заледве сягає 20 см. Проте Festuca pallens та Minuartia aucta почуваються добре, остання, іноді, формує пізньоквітуючі форми, цвітіння яких можна спостерігати до І декади листопада.
