Тема НДР 2020-2023 р. р.
Тема: «Основи збереження та збагачення генетичних ресурсів технічних, лікарських та ефіроолійних рослин».
Структура досліджень:
Розділ І. Морфобіологічні особливості та продуктивний потенціал представників роду Amaranthus в умовах Кременецького ботанічного саду.
Розділ II. Біолого-екологічні особливості, адаптація, біохімічні властивості видів та сортів роду Salvia L.
Розділ III. Мобілізація та збереження колекційного фонду лікарських рослин.
Мета: Провести комплексне дослідження біологічних особливостей і господарсько – цінних ознак нових перспективних рослин для введення в культуру в умовах Кременецького регіону.
Завдання:
• Мобілізація та первинні інтродукційні випробування рослин різних господарських груп, збереження і збагачення видового та формового різноманіття.
• Встановити ріст, розвиток рослин та особливості онтоморфогенезу. Виявити закономірності цвітіння, плодоношення рослин.
• Визначити особливості проходження продукційних процесів у рослин залежно від періоду розвитку та років вегетації, а саме: накопичення у рослин ефірної олії та інших біологічно активних речовин протягом вегетації.
• Встановити продуктивний потенціал рослин (насіння та фітомаси), динаміку проростання насіння та розвиток інтродуцентів залежно від видових формових особливостей, умов вегетації та елементів культивування (площі живлення, строків, способів сівби, періодів збирання сировини…).
• Визначити найперспективніші за господарсько-цінними рослини, виявити оптимальні періоди розвитку рослин для збирання та практичного використання. Дати оцінку перспективності та успішності інтродукції досліджуваних рослин.
Загальна інформація:
Заснували Кременецький ботанічний сад ірландський садівник Діонісій Міклер та викладач природничої історії Кременецького ліцею – відомий і заслужений дослідник флори Волині і Опілля, доктор медицини та ботаніки австрієць Віллібальд Бессер.
У 1807 році в саду створюється аптекарський город, де розпочинається розведення лікарських рослин багатої місцевої флори Кременецьких гір, а також заготовляється лікарська сировина для аптек Кременця, Львова і інших міст.
Відповідно до каталогу рослин, виданого В.Бессером у 1810 році, у ботанічному саду культивувалося 26 видів кормових рослин, 22 – пряних, 16 – овочевих і 49 – лікарських (Кременецький ботанічний сад. Каталог рослин. 2007). Всі ці види в даний час є в колекції.
При створенні колекції використовувались сучасні методи інтродукції і акліматизації рослин. Підбір вихідного матеріалу проводили з урахуванням кліматичних та ґрунтових умов, їх ідентичності в місцях зростання і пункті інтродукції. Насіння видів кормових рослин систематично отримували шляхом ділектусного обміну з ботанічними садами Європи (Італія, Німеччина, Данія, Канада), а також з Вінницького інституту кормових рослин, інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України, дослідної станції лікарських рослин УААН с. Березоточа, Ботанічних садів ім. М.М.Гришка та ім. О.В.Фоміна, місцевих природних популяцій.
Основними напрямками роботи є акліматизація, інтродукція, особливості розмноження, строки та способи вирощування.
Загальний колекційний фонд відділу лікарських рослин та нових культур нараховує 373 види, 39 варіацій, 8 гібридів та 89 сортів
Основними представниками цієї групи є види із родин: Apiaceae, Asteraceae, Brassicaceae, Fabaceae, Poaceae.
В колекції зібрані види світової та місцевої флори. Переважаючою життєвою формою за кількістю цвітінь та плодоношень протягом онтогенезу є монокарпічні види на долю яких припадає 58% від їх загальної кількості. За еколого-морфологічними ознаками спектр видів є досить одноманітним: на частку трав’янистих дворічників припадає лише 1%, а на трав’янисті однорічники та багаторічники відповідно по 52 і 47%.
Крім господарсько-цінних ознак рослини під час цвітіння мають досить декоративний вигляд, їх можна вводити у різні елементи садово-паркового будівництва з урахуванням їх біологічних особливостей і періодів максимальної декоративності.
Таким чином, колекції нових лікарських, кормових, пряносмакових та нових малопоширених овочевих культур Кременецького ботанічного саду відіграють значну роль у збереженні біорізноманіття, розширенні асортименту рослин для сільськогосподарського виробництва, наукових досліджень, визначенні перспективних видів рослин та введення їх в культуру, є базою для проходження практики студентів.
Колекція кормових культур
Колекція нових та малопоширених кормових культур нараховує 113 видів, 39 сортів, 18 варіацій, 2 форми і 4 гібриди, що відносяться до 56 родів, що об’єднується у 11 родинах.
Найбільше представлені в колекції родини Fabaceae та Poaceae, на долю яких припадає 70% видового складу.
Найчисельнішу групу складають однорічні трав’янисті рослини – частка яких становить 52% від загальної кількості, багаторічні – 47%, дворічників –1%.
В колекції зібрані види світової та місцевої флори.
Переважаючою життєвою формою за кількістю цвітінь та плодоношень протягом онтогенезу є монокарпічні види на долю яких припадає 58% від їх загальної кількості. За еколого-морфологічними ознаками спектр видів є досить одноманітним: на частку трав’янистих дворічників припадає лише 1%, а на трав’янисті однорічники та багаторічники відповідно по 52 і 47%, і лише один вид Lupinus arboreus Sims.- напівкущик.
Колекція овочевих культур
Колекційний фонд малопоширених овочевих рослин нароховує 57 видів, 20 варіацій, 31 сорт, що належать до 37 родів та 15 родин. Найчисельнішу групу складають однорічні трав’янисті рослини – 91 культур (72%), багаторічні – 15 (19%), дворічні – 10 (9%).
Насиченість таксономічних груп в колекції досить нерівномірна.
Найбільшими таксономічними групами є родини Fabaceae – 26 таксонів, Cucurbitaceae – 15 таксонів, Asteraceae – 10 таксонів, Alliaceae – 9 таксонів.
Колекція овочевих культур має як наукове так і практичне значення. Вона дає можливість дослідження інтродуцентів у нових кліматичних умовах (проходження фенонологічних фаз), з’ясувати можливість введення їх у культуру як джерела вітамінів та біологічно активних речовин, вивчити способи розмноження (вегетативне та насіннєве) і збільшення біорізноманіття.
Колекція пряносмакових рослин
Колекція пряноароматичних нараховує 81 вид, 5 сортів, 4 гібриди, що належать до 41 родів, 12 родин.
Найчисельнішу групу складають багаторічні трав’янисті рослини 50%, 42% усієї колекції становлять однорічники, частка дворічників – 8%.
Найбільш великими таксономічними групами є родини: Apiaceae, Lamiaceae, Asteraceae. Пряноароматичні діляться на 3 групи: перцеві, гвоздичні і ароматичні. До І групи відносяться рослини: вітекс священний, коноплевидний, негундо, чабер садовий і гірський, майоран садовий, естрагон, монарда трубчаста – рослини, які мають аромат перцю і гіркий смак. До ІІ групи зараховані базиліки справжні і пурпурові, гравілат міський – рослини з гвоздичним ароматом. В ІІІ групу входять змієголовник молдавський, лофант анісовий, мірис запашний – рослини, кожна з яких має свій смак і аромат.
На базі колекційного фонду нових та малопоширених кормових рослин Кременецького ботанічного саду проводяться наукові дослідження згідно планів науково-дослідної роботи затверджених Державною службою заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України, а також проходять навчальну практику студенти природничого факультету Києво-Могилянської академії, Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка, Рівненського медичного коледжу.
Колекція лікарських рослин
Колекція лікарських рослин нараховує 128 видів, 23 сортів, що належать до 88 родів з 34 родини (переважають види родини Asteraceae, Lamiaceae). Найчисельнішу групу складають багаторічні трав´янисті рослини.
Створена колекція за навчально-просвітницьким принципом з метою вивчення їх генетичного різноманіття для спеціалістів фармацевтичних, педагогічних та сільськогосподарських вузів, і використання їх в демонстраційних цілях з метою пропаганди лікарських рослин.
Пошук рослин здійснювався безпосереднім обміном насіннєвого та посадкового матеріалів з іншими установами, по делектусу, експедиційні зразки.