Складність
Протяжність
Тривалість
Контрольно-пропускний пункт
Маршрут являє собою стежку у вигляді подвійної петлі. Початок – біля центрального входу в ботанічний сад.
Історична паркова частина
Маршрут пролягає через старий парк, сад магнолій, альпінарій з виходом до колекційних ділянок наукової зони.
Площа збереженої паркової частини становить 2,48 га. До наших днів залишилися мури, обнесені навколо цієї території, окремі вікові дерева.
Локація «Старий парк» – жива візитівка, де вдало поєднано минуле з сучасним. Деревні породи, які пам’ятають творців Саду, контрастують із ділянкою штамбових форм, шпилькових видів, гіркою кизильників. Естетичною окрасою парку і водночас символом, спомином про видатного ірландця, майстра садово-паркового мистецтва, ботаніка Діонісія Міклера є берека – червонокнижний вид, який має стутус неоціненного. Понад двісті років тому подорожуючи Україною, він виявив це рідкісне дерево в лісах Поділля і ввів його в культуру.
У центрі парку височіє пам’ятник Віллібальдові Бесеру – австрійцю, багаторічному директорові Кременецького ботанічного саду, який зробив його усесвітньо відомим. Ця скульптура органічно вписується в ансамбль експозицій парку.
Колекційна ділянка фітосозології
Рух продовжується у північно-західному напрямку, вздовж дороги звертаємо увагу на новостворені колекційні ділянки наукової зони.
В колекції фітосозології культивуються види природної флори, в тому числі види рослин занесені до Червоної книги України, Росії, Білорусі, Молдови, ін. сусідніх держав та регіонально рідкісні види Тернопільщини. Поповнення рослин в колекції здійснювалося шляхом збору насіння та живих пропагул під час експедиційних виїздів, у результаті обміну насіннєвого чи посадкового матеріалу з установами України й інших держав, а також з приватними особами. У складі колекційного фонду відділу вирощується 338 видів класу дводольних, 96 – однодольних, 137 раритетних видів різного статусу рідкісності. Тут представлені рослини Червоних книг України, Росії, Білорусії та інших держав. Серед рідкісних рослин є види включені у списки СІТЕS – 1вид, БЕРН – 6, ЧК МСОП – 2, ЧСС – 4, ЄЧС – 6. Зростають у колекціях ендемічні та реліктові види, серед яких Salvia cremenecensis Bess., Melittis sarmatica Klok, Daphne cneorum L., D. mesereum L., Helianthemum canum (L.) Baumg. Значну групу (понад 51%) рідкісних рослин колекції складають регіонально рідкісні види Тернопільської області.
Колекційна ділянка лікарських та пряноароматичних культур
Відповідно до каталогу рослин, виданого В.Бессером у 1810 році, у ботанічному саду культивувалося 26 видів кормових рослин, 22 – пряних, 16 – овочевих і 49 – лікарських. Всі ці види в даний час є в колекції.
Культивування рослин з лікувальним ефектом у Кременецькому ботанічному саду бере початок з 1807 року, коли був створений аптекарський город і започатковано розведення лікарських рослин багатої місцевої флори Кременецьких гір, а також заготовлялася лікарська сировина для аптек Кременця, Львова і інших міст. На даний час такі рослини вирощуються в складі колекцій відділу лікарських та нових культур, яка нараховує 378 видів, 103 сорти, 47 форм, 4 гібриди, 2 амфідиплоїди. Основними представниками цієї групи є види із родин: Apiaceae, Asteraceae, Brassicaceae, Fabaceae, Poaceae. В колекції зібрані види світової та місцевої флори. За господарськими ознаками культури колекційного фонду можна віднести до таких господарських груп: лікарські – 115 видів, 9 сортів; кормові – 127 видів, 36 сортів, 7 форм, 4 гібриди; овочеві – 106 таксонів, в тому числі 58 сортів; пряносмакові – 76 видів.
Гора Воловиця
Далі маршрут веде в мішаний березово-грабовий ліс. Після повороту в південному напрямку потрапляємо на плато гори Воловиця. По південному краю гори зліва знаходяться паркові насадження (липа, береза, горобина, каштан, бузок з вкрапленнями окремих екзотів). З правого боку від стежки спостерігаються наскельно-степові ділянки природної флори Кременецьких гір, з присутніми в травостої рідкісними видами Західного Поділля та ендеміками регіону (чебрець моховий, мінуарція побільшена, заяча конюшина Шиверека, молодило руське та ін.)
Панорама на замкову гору Бона
Поступово, по мірі просування екскурсантів за маршрутом на схід, відкривається мальовничий краєвид міста Кременця з видом на Замкову гору.
Замкова гора (Бона) – гора-останець, що належить до Кременецьких гір. 3і сходу прилягає до центральної частини Кременця і підні¬мається над ним у вигляді вулканічного конуса висотою до 100 м. Абсолютна висота близько 397 м.р.м.
Має другу назву — Бона, на честь дружини польського короля Жигмонта І Бони Сфорци, що володіла замком на горі у XVI столітті.
Гора з трьох боків обмежена стрімкими схилами, лише зі сходу вузькою смугою вододілу з’єднана з плато. Складена палеогенними і неогеновими відкладами (пісками, пісковиками, оолітовими вапняками), в основі яких — біла писальна крейда крейдяної системи. Схили гори вкриті сосновим лісом.
Гора розташована в межах національного природного парку «Кременецькі гори».
Вигляд на Езуїтський колегіум
Єзуїтський монастир із колегіумом в Кременці – це щось особливе. Розміри, витонченість і стиль – ось головні складові величі єзуїтських монастирських комплексів, і в Кременці це зайвий раз доведено. До речі автором проекту комплексу був місцевий монах Павел Гіжицький. Колегіум представляв собою ціле навчально-релігійне містечко, яке втім, проіснувало недовго – у 1773 році Папа Климент XIV розпустив орден єзуїтів. Від того часу монастир підпорядковувався Комісії народної освіти. Трохи пізніше тут відкрили школу, а у 1803 році, за наказом царя Олександра І (тоді вже Кременець був під Росією) тут відкрилася Волинська гімназія, яка пізніше трансформувалася у, майже легендарний, ліцей, із величезною бібліотекою та ботанічним садом. Нині в колишньому костьолі розміщується храм Преображення Господнього УПЦ КП. В будівлях колегіуму різні установи, в тому числі школа.
Краса пейзажів, чистота повітря, старовинна архітектура, пам’ятки природи ваблять та кличуть зануритися в історію, відчути і доторкнутись душею та серцем.
Відхилення від маршруту.
Пошкодження об’єктів природи.
Розведення вогнищ в невідведених для цього місцях, куріння при проходженні через лісові масиви.
Рубка і пошкодження дерев зривання квітів, збір лікарських рослин.
Полювання на тварин, руйнування місць їх проживання.
Відлов риби будь-якими способами.
Перебування з вогнестрільною зброєю.
Засмічення території, шум.
Повідом МНС перед тим як йтимеш в похід, для того щоб рятувальники швидко і вчасно вас знайшли якщо щось трапиться. Для цього потрібно зробити всього лише два кроки:
Заповни онлайн-форму для інформування гірських пошуково-рятувальних підрозділів про заплановані туристами мандрівки гірською місцевістю
Онлайн формаЗанотуйте собі в мобільні телефони гірських пошуково-рятувальних підрозділів того району, в якому ви збираєтесь подорожувати.
Контакти підрозділів