15 серпня 2022 року виповнюється 260 років від дня народження ірландця, пам'ять про якого бережуть не лише в нього на батьківщині, у містах і селах України і закордону, де він заклав парки в англійських традиціях, а й, зокрема, у Кременецькому ботанічному саду. До 200-річчя функціонування його як наукової установи тут було встановлено та урочисто відкрито пам’ятний знак цьому майстру садово-паркового мистецтва зі світовим ім’ям, на якому зображено азалію понтійську та береку, котрі вперше виявив у межах України.
Йдеться про Діонісія Міклера (спольщений варіант) – Деніса Мак-Клера. Народився у м. Фейфілд 1762 року. З шістнадцяти років навчався в Дублінській академії. Після закінчення академії працював пейзажистом, деякий час навіть під керівництвом відомого ландшафтного архітектора Томаса Леге.
Спадок Д. Мак-Клера як майстра садово-паркового мистецтва – десятки англійських парків. Їм були притаманні звивисті доріжки, наявність водойм, збалансоване поєднанням штучних і природних форм. Чи не найцінніше творіння Міклера в Україні – Кременецький ботанічний сад. Його запросили сюди, аби вдосконалив проект ботанічного саду Волинської гімназії. Як зазначено в «Rocznik wolynski», йому було довірено «реалізація плану, його фахове опрацювання». Над удосконаленням ландшафтного дизайну ботанічного саду в Кременці він працював упродовж 1806–1809 років. Тут є алея міклерівських ясенів, яка збереглася донині.
Діонісій Міклер відомий також як ботанік. Велику увагу він приділяв вивченню та введенню в культуру рослин місцевої флори, видовий склад якої в даному регіоні був дуже різноманітний. Інтродукція місцевих видів рослин та екзотів – такий був напрям наукового пошуку Діонісія Міклера. Щоб зібрати посівний і посадковий матеріал, їздив у експедиції: як у межах України, так і за кордон. Серед найдовготриваліших закордонних експедицій – до Росії (Санкт-Петербург–Архангельськ–побережжя Білого моря), Фінляндії, Швеції (Стокгольм–озеро Венерн–Ґетеборг) та Англії. Найтриваліша в межах України – на Поділля берегами річки Дністер, від Хотина до Рашкова. Під час цієї експедиції Міклер відкрив береку.
Багатим Діонісія Міклера зробило відкриття азалії понтійської. Її він виявив на Поліссі, на берегах річки Случ, поблизу с. Селище, нині Сарненський район Рівненської області (1795 рік). Азалія понтійська – кущ із жовтою квіткою, був рідкісним, його він розмножив у оранжереях м. Пулави (Польща) і привіз до Лондона з надією, що ботанікам не відома ця рослина. Однак вчені за рік до того вже знали про неї. Францішек Шейдт визначив її як азалію понтійську.
Зараз вона відома переважно як рододендрон жовтий. Колекція живих рослин, яку зібрав Діонісій Міклер, налічувала 460 видів місцевої флори та 760 екзотів.
У день відкриття в Кременецькому ботанічному саду пам’ятного знаку ірландцеві за походженням Денісові Мак-Клеру (Діонісієві Міклеру), який зробив Україну красивою і витонченою завдяки англійським паркам, як прийнято, звучали урочисті слова. Однак чи не найкращий пам’ятник йому – це охорона парків, які заклав.
До речі, як свідчать документи, у Кременці він розбив парк навколо вілли графині Кароліни Дзембовської. Тепер тут друга школа.

• Комунікація дає зрілі творчі продукти навіть всупереч різним обставинам та обмеженням, - зазначила директорка установи Антоніна Ліснічук. Очільниця ботанічного саду розповіла про співпрацю з майстром, вдалий творчий тандем, зародження ідеї створення галереї просто неба під час карантину.