Кременецький ботанічний сад ще з часів Францішека Шейдта, Віллібальда Бессера, Діонісія Міклера був плацдармом для наукових винаходів і відкриттів. Адже саме тут розпочато перші наукові дослідження з флористики, систематики та інтродукції рослин, що дало початок ботанічній науці в Кременці.

І сьогодні Кременецький ботсад є хорошою і навчальною, і науковою базою. Сюди приїжджають і студенти-практиканти, і дослідники.

Приємно, що для нових досліджень, наукових праць серед природоохоронних установ обирають ботанічний сад у Кременці.

Багато років поспіль з робочим візитом у Кременецький ботсад приїжджають колеги-науковці з Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України – добрі друзі, справжні фанати природи. І цього разу вони завітали як з метою обміну досвідом, так і набуття нових наукових смаковідчуттів.

Бібліотечний фонд Кременецького ботанічного саду поповнився новими книгами. Їх люб’язно передали від Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ) доценти Кафедра біології, екології та методик їх навчання КОГПА Oleksandr Bondar та Оля Дух.

«Правовий режим природно-заповідного фонду України: історія формування, юридичні аспекти та зарубіжний досвід», «Захист захисників планети: Як захистити себе та свою організацію від заходів впливу з боку опонентів», «Європейський зелений курс: що варто знати об’єднаним територіальним громадам України» - ці книги стануть цінними для працівників установи, для студентів-практикантів, а також для тих, хто веде активну природозахисну чи правозахисну діяльність.

Щиро дякуємо за співпрацю в стилі ЕКО.

В Україну вона потрапила завдяки Вілібальдові Бессеру ⎼ вченому-ботаніку, викладачеві Волинського ліцею, директорові Кременецького ботсаду. У 19 столітті «переїхала» з Кременця, з чи не найвідомішого у Європі ботанічного саду, до столиці.

Йдеться про пальму Лівістона південну (Livistona australis), яка є найстарішою пальмою в колекції Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна і найвищою пальмою Європи, які ростуть в оранжереях. Її вік – понад 200 років, висота понад 30 метрів. Завдяки своєму віку та розмірам пальма Лівістона має статус національного надбання.

Скульптурка пальми Лівістона стала ювілейною тридцятою і увійшла до серії київських символів проекту «Шукай!», що популяризують історію Києва та його визначні місця. У бронзовій мініатюрі, розмір якої 17 см, скульптор Юрій Білявський зобразив пальму, що пробиває скляний дах. Біля скульптурки встановлено табличку з QR-кодом, за допомогою якого є можливість дізнатися її історію і вказано, де можна побачити живий оригінал. «Мене потреш – стелю проб'єш / Rub me and nothing will limit your horizons» – так гласить легенда про пальму Лівістона.

Працівники Кременецького ботанічного саду вдячні колективу Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна за щоденну «опіку» над пальмою.

Отож шукайте скульптурку – вирішуйте свої проблеми і не забувайте про землю, живильні соки якої увібрала пальма, котра стала символом…та «прописалася» в столиці.

Довідково: Пальма Лівістона (Livistona) – рід багаторічних рослин з родини Пальмові (Arecaceae), які ростуть в південносхідній Азії, Африці, Океанії, Австралії. У природних умовах види роду сягають висоти до 25 метрів. Свою назву пальма Лівістона отримала на честь Патріка Мюррея, лорда Лівінгстонського (1632–1671), що зібрав у своєму саду понад тисячу різних рослин. У віці приблизно 30-40 років перетнула чи не пів України, везли її на підводі. Більше як 150 років «жила» у тісному дерев'яному контейнері. Лише у 1976 році її пересадили у відкритий ґрунт. Після цього вона вперше зацвіла. Тепер пальма квітує раз на декілька років, зазвичай у січні-лютому приблизно три тижні.

Під час загально-екологічної практики здобувачі вищої освіти Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Т. Шевченка спеціальності 101 «Екологія» – 11-Е, 21-Е і 31-Е груп – проводили польові дослідження в Кременецькому ботанічному саду.

Діаметр стовбура, загальна висота дерева та його основи, ширина крони, кількість світла, що потрапляє на крону рослини, – все це, використовуючи інструменти I-Tree, визначали майбутні екологи. На основі цього визначать екосистемі послуги деревних насаджень. Ці послуги буде зазначено на інформаційних табличках, які встановлять на території Кременецького ботанічного саду.

«Що таке природо-заповідні території? Це місця збереження життя. Саме тут лишилися останні куточки недоторканих екосистем – і ви зберігаєте їх,  – зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець у вітальному слові природоохоронцям під час онлайн-засідання, організованого Міндовкілля. – Людина – частина цих екосистем.. Ви – хранителі природних багатств України. Ваш вклад у роботу довкіллєвої сфери неоціненний… Ми з вами маємо зробити все, щоб вже завтра було зручно і цікаво досліджувати країну, яка вистояла заради мирного неба в Європі… Дякую усім, хто сьогодні працює на благо України».

Справа збереження навколишнього природного середовища – не проста. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну перед природоохоронцями постали нові виклики. Але спільним залишається завдання збереження природно-заповідного фонду, генофонду живої природи, унікальних природних екосистем, ландшафтів. І це є справою життя для багатьох, хто відзначає своє професійне свято 7 липня.

Із нагоди Дня працівника природно-заповідної справи у Кременецькому ботанічному саду відбулися традиційні урочистості за участю заступника начальника Тернопільської ОВА Важинського Володимира Михайловича, в. о. начальника управління екології та природних ресурсів України Тернопільської ОВА П’ятківського Ігоря Омеляновича, начальника Кременецької районної військової адміністрації Кудлака Віталія Ярославовича, заступника начальника Кременецької районної військової адміністрації Злочевської Алли Миколаївни, міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича, заступника міського голови Матвіюка Миколи Миколайовича.

Кращих працівників нагороджено грамотами і подяками Тернопільської обласної військової адміністрації, Кременецької районної військової адміністрації та Кременецької міської ради.

Із привітальним словом звернулася до учасників урочистостей директор Кременецького ботанічного саду – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Ліснічук Антоніна Миколаївна.

«Нашим завданням, – як зазначив заступник начальника Тернопільської ОВА Володимир Важинський, – є збереження та відновлення природних ресурсів. Зараз, як ніколи, ми повинні дбати про екологію та природу, адже це вклад у майбутнє наших дітей». Над цим і працюємо. Разом зробимо Україну квітучою.

З початку існування Кременецький ботанічний сад є навчальною базою для профільних установ Волино-Поділля. Як «колиска української ботанічної науки» він об’єднує не лише майбутніх ботаніків, а й студентів-медиків, фармацевтів, екологів.

Днями навчальну практику на базі установи пройшли студенти спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» Фахового медичного коледжу КЗВО «Рівненська медична академія» та спеціальності 101 «Екологія» Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Т. Шевченка.

На них чекав не лише захоплюючий світ реліктових, червонокнижних видів, рослин-екзотів, лікарських і пряносмакових, нових і малопоширених культур, а й кваліфіковані методичні поради наукових працівників, які знадобляться у майбутньому.

Спадок знавців ботанічної науки – Францішека Шейдта, Діонісія Міклера, Вілібальда Бессера – продовжує жити в поколіннях молодої, креативної та ініціативної юні.